Репортаж з генеральної репетиції прем’єрної вистави Нацопери.

14 та 16 листопада в головному театрі опери та балету нашої країни – в Національній опері – знакова подія: довгоочікувана прем’єра опери «Богема» Дж. Пуччіні, яку ставить італійський режисер Італо Нунціата за романом Анрі Мюрже "Сцени з життя богеми". Головні партії виконують Валентин Дитюк, Лілія Гревцова, Ольга Фомічова, Геннадій Ващенко, Андрій Бондаренко, Сергій Магера, Олександр Мілєв, Дмитро Іванченко, Сусанна Чахоян, Олександр Бойко, Сергій Ковнір, Дмитро Агєєв та інші. Уся музична спільнота і поціновувачі опери з нетерпінням чекають цієї прем’єри, а україночкам, точніше нашій редакторці Марині Мелеховій разом з групою журналістів поталанило побачити «Богему» завчасно – на генеральній репетиції і зануритися в святая святих – за театральні лаштунки, в справжню магію театру.

За кожною виставою стоять режисер, художник-постановник, диригент, освітлювачі – загалом кілька десятків фахівців

Магія Національної опери починається вже зі службового входу: саме звідси, крізь низку довгих коридорів, які пересічному гостю більше нагадують лабіринт Мінотавра, потрапляють в театр ті, хто працює над виставою. А їх доволі багато. На сцені ми бачимо тільки артистів, але насправді за кожною виставою стоять режисер і його помічники, художник-постановник з величезною командою, диригент, оркестр, хор, освітлювачі, звукорежисери, відповідальні за відеопроекції, реквізитори, костюмери, реквізитори костюмних цехів (чоловічого, жіночого, хору і солістів), монтувальники сцени – загалом задіяні кілька десятків (іноді навіть сотень) фахівців. І в постановці «Богеми» теж.

На генеральний прогін зазвичай намагаються потрапити працівники театру та не задіяні у виставі артисти, бо потрапити на прем'єру практично неможливо завжди аншлаг. Цього разу на генеральній репетиції були присутні й журналісти провідних ЗМІ.

Режисерська група на чолі з Італо Нунціата зайняла місця восьмого ряду: вважається, що саме звідти краще за все дивитись вистави. На другому ряді розташувалася концертмейстер з класу вокалу Майя Шляпочник. Її обов'язок – пильнувати клавір партитури оперного твору та бути проміжною ланкою між співаками, оркестром та диригентом.

Отож, до першого перегляду «Богеми» всі готові – піднялася завіса і з'явилася розкішна декорація: розмальований вручну фон розміром з величезні вітрила. Таку розкіш сьогодні можуть собі дозволити хіба що «Гранд Опера», «Ла Скала» і Національна опера України.

Солісти та вся трупа грають бездоганно і наче заливають своїми голосами оперну залу

Лунають перші акорди, на сцені розпочинається дійство. За традицією, всі опери виконуються мовою оригіналу, «Богему» дають італійською, але для зручності глядачів над сценою розміщується табло з текстом синхронного перекладу українською. Втім, сюжет зрозумілий і без нього: кохання бідного журналіста Рудольфа і невиліковно хворої сусідки Мімі. Валентин Дитюк у ролі Рудольфа і Лілія Гревцова у ролі Мімі, а також вся трупа грають бездоганно і наче заливають своїми голосами всю оперну залу.

Однак диригент Микола Дядюра все одно хвилюється. Навіть призупинив арію Рудольфа, аби зробити зауваження фотографу, що постійно стрекотів своєю камерою, наче кулеметом. Нічого дивного: диригент має абсолютний слух, і йому заважає будь-який зайвий звук. Навіть від крил метелика. Це не жарт! Диригент – одна з найдивовижніших професій. Важко уявити, яким чином нотні знаки перетворюються на прекрасну музику. А він не тільки уявляє, а ще й керує ними.

дія «Богеми» зсунута в часі на півстоліття, щоб бути ще ближчою до сучасників

Після першої дії режисер Італо Нунціата та журналісти переходять до «червоного куточка театру» – так називають службову вітальню, де актори перебувають перед виходом на сцену. Тут панує шляхетний оксамит: зручні та приємні на дотик меблі у класичному стилі, килим та оббивка розкішного столу своїм вишуканим кольором нагадують червоне вино – стає зрозумілим, чому вітальня має таку назву. Ще тут є рояль, велике дзеркало в золотій рамі і… радіо – для гучномовного зв’язку помічника режисера з усіма найважливішими об’єктами театру. Саме через радіо всіх сповіщають про початок та кінець дії, необхідний реквізит для акторів, а також про речі, які мають бути на сцені або за кулісами.

Італо Нунціата з гордістю розповідає про "Богему" – спільний українсько-італійський мистецький проект, над яким колектив працював майже два місяці. «Богема» – дуже гарна опера Пуччіні і дуже сучасна. Вона про те, що хвилює молодих людей. Це молодь, але це молодь, яка прагне працювати і прагне більше рухатись на сцені – не так, як це прийнято в традиційній опері. І це мене дуже надихає. Тому ми намагаємося в усіх аспектах трохи наблизити оперу до сьогодення», – пояснює режисер. За його задумом, це буде не тільки сучасна за постановкою і духом вистава, яка покликана залучити до театру передусім молодого глядача, – дія «Богеми» зсунута в часі на півстоліття, щоб бути до нас ще ближчою.

Нинішня «Богема» – вже сьома постановка цього твору Пуччіні на сцені Національної опери, вперше вистава пройшла в 1904 році. А для Італо Нунціата це вже десята вистава, яку він поставив у Києві.

на одну виставу може знадобитися до 500 костюмів! Причому одяг для масовки і солістів шиють у різних місцях

Режисер бачить виставу в цілому, а її деталізація – завдання художника-постановника, у даному разі Марії Левитської, головного художника Національної опери. У неї дуже багатий досвід: безліч оформлених власноруч оперних, балетних та драматичних вистав в українських та зарубіжних театрах. Попри це помітно, що Марія Сергіївна також хвилюється: прискіпливо дивиться на головну героїню, роль якої виконує Лілія Гревцова. Біла сукня сидить на акторці бездоганно, а от перука, здається, не дуже пасує. Але виправити це – не проблема: в оперній гримерці зберігається близько 10 000 перук!

Цех гримерів та перукарів, як і весь театр, за давньою традицією поділений на дві зони: чоловічу та жіночу. На столах майстрів стоять справжні реліквії – коробочки з гримом, дерев'яні голови для перук, машинки з різними плойками для борід, вусів та локонів. Майстри-гримери Нацопери можуть відтворити будь-яку історичну зачіску будь-яким інструментом, навіть марсельськими щипцями, якими колись завивали волосся. Головний художник з гриму демонструє винахід французького перукаря Марселя, який вперше застосував його в 1871 році. За конструкцією щипці нічим не відрізняються від сучасних електричних, але в ХІХ столітті їх розігрівали на газовій плиті.

Театральний реквізит і костюми – усе в театрі має бути в ідеальному стані: ретельно підігнане по фігурі, випрасуване і підписане, для кого. А на одну виставу може знадобитися до 500 костюмів! Причому одяг для масовки і солістів шиють у різних місцях, масовку «обшивають» на столичній Солом’янці, а «прим» – в театрі, на вулиці Володимирській.

Одна з «прим» Анжеліна Швачка вийшла в хол після прогону. «На прем’єру не піду, бо вже й сьогодні обридалася! – відповідає вона колезі, яка питає про прогон вистави. – Голос аж тремтить, як птах у долоні». Справжнє мистецтво дійсно нікого не залишить байдужим, тим паче нова «Богема». Квитки на неї можна придбати тут.

Рубрика: 

Новини партнерів