Роман Матіос, збірка Сенцова і ще три книжкові новинки від українських письменників.

Ну, майже українських і майже письменників: є серед них українка лише за походженням, є і режисер-політв'язень – не письменник за фахом. Хоч як там, але їхні твори варті уваги і однозначно цікавіші, глибші, корисніші, аніж стрічка фейсбук:)

«Букова земля» Марії Матіос (видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га)
Прониклива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії.
= = = = = = = = = = = = =

 

«Жизня» Олега Сенцова («Видавництво Старого Лева»)
Збірка автобіографічних оповідань українського режисера та бранця Кремля Олега Сенцова – це спроба пропустити крізь себе прості, напрочуд щемкі та гострі історії, сповнені любові, співчуття, розуміння… усі ті емоції, що, власне, й дають нам право називатися людьми. «А ще людьми нас робить вибір – і відчуття важливості щоденного вибору переповнює усю книгу", – йдеться в анотації до книги.
= = = = = = = = = = = =

 

«Бігуни» Ольги Токарчук (видавництво «Фоліо»)
Роман українки за походженням Нобелівської лауреатки, яка цього річ отримала премію з літератури, про сучасних кочівників, якими є усі ми: чоловіка, у якого під час зупинки в Хорватії зникла дружина; москвички, котра одного разу вирішила не повертатися додому; вченого, що виявляє дивне захоплення неживими тілами.
Фото: RAINYLILY
= = = = = = = = = = = =

 

«На самоті зі світом» Юлії Косинської (видавництво «Ярославів Вал»)
Збірка поезії про справджені і несправджені надії, осінні роздуми і весняні сподівання, діалоги з дощем на околицях снів і промовисте мовчання з морем. Це світ, в якому осінь пише листи, серпень пригощає вином, а весна замовляє в кав’ярні порцію щастя. А також тиша, в якій народжується ніжність і промовляє самота. Однак самота – не в значенні самотність, а лише як благословенна нагода віднайти дорогу до себе.
= = = = = = = = = = = =

 

«Найважливіше – наприкінці» Галини Вдовиченко («Видавництво Старого Лева»)
Це гранично інтимна книга про історію стосунків чоловіка та жінки без прикрас, про тонкий психологізм стосунків, про вміння прощати й не розмінюватися на дрібниці.

Рубрика: 

Новини партнерів