Перша жінка-академік, перша жінка-націоналістка, модниця і феміністка, а не лише мама Лесі Українки.

На жаль, Олена Пчілка, якій у 2019 виповнилося б 170 років з дня народження, нам більше відома саме завдяки видатній донці і зовсім трошки завдяки шкільній програмі, де один короткий урок української літератури присвячений її оповіданням і дитячим казкам.

Ольга була видатнішою за свою улюблену доню і стала жінкою-піонеркою в багатьох сферах

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.

У свої часи Олена, вона ж Ольга була видатнішою за свою улюблену доню і стала жінкою-піонеркою в багатьох сферах. Пані Косач поважали не лише як господиню великої зразкової сім'ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка. Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків.

На фото: родина Косачів, Ольга Петрівна (крайня справа), її чоловік Петро Косач (по центру) та діти (Леся Українка зліва).

Олена Пчілка була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і навіть селянське малювання на стінах

Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку. Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників.

Ольга Петрівна стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту: першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському. А її дослідження «Українське селянське малювання на стінах» стало повноцінною науковою роботою.

На фото: Олена Пчілка з донькою Лесею Українкою.

Саме Олені Пчілці належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий»

Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок. Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний українській стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.

Олена Пчілка першою видала перший феміністичний альманах «Перший вінок» – трикратна першість:) Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання: «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові».

Вона першою з жінок разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася модернізувати і реформувати українську мову, яку століттями спрощували до рівня сільських говірок. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».

Вона була єдиною жінкою, яка поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра

Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову. Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край» і за власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. За націоналістичні виступи її навіть хотіли заарештувати, але відпустили за умови виїзду з міста.

статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди

Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком: з 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок – Ольги Косач-Кривинюк, якій в роки війни вдалося вивезти і зберегти частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.

Рубрика: 

Новини партнерів