Дніпровський гурт, що створює ukrainian indie-rock.
Навіть, якщо ви не музичний критик і не розумієтеся в музичних напрямках, цей гурт вам, україночки, сподобається: в його піснях є й тонкий ліричний мелодизм, і драматичні, а інколи й іронічні тексти, і класний гранж.

Раніше «Кімната Гретхен» виконувала альтернативний рок і у цьому рок-статусі зіграла на сценах більшості великих українських музичних фестивалів. Але у 2016-му музиканти зробили повне перезавантаження і перетворилися на електронний інді-рок дует. Сьогодні колектив складається з фронтмена, гітариста та автора пісень Антона Кістріна і гітариста та клавішника Олександра Алексєєва. Гурт продовжує жити й працювати у рідному Дніпрі, але гастролює всією Україною, впевнено завойовує європейську публіку і давно завоював українську молодь – сингл «Смузі» став саундтреком до двох сезонів українського молодіжного серіалу «Київ вдень та вночі» і лунає за кадром майже всіх епізодів.

Не рахуючи синглів, загалом у «Кімнати Гретхен» чотири альбоми, зараз хлопці працюють над п'ятим. Буквально недавно – у березні вони оприлюднили кліп до авторської пісні «Щастя», який на одному лише Першому українському музичному інтернет-каналі MVUA набрав тисячі переглядів. До речі, ця пісня записана у трьох версіях– українською, англійською та польською мовами.

у нас спільне прагнення вкладати правильні, на наш погляд, змісти у нові актуальні музичні форми

Як каже Антон Кістрін, їхня музика – це мистецьке поєднання непоєднуваного. Про це та інше ми його й розпитали для україночок.

Антон, чому обрали таку назву для гурту?
99% всіх світових гуртів або псевдонімів артистів не мають якогось прихованого сенсу. Часто це просто влучне словосполучення, що прикольно звучить. З нашою назвою так само: вона сама обрала нас. А вже з часом на цей бренд почали нашаровуватись різні міфи та легенди, як і в назвах багатьох улюблених нами колективів – від The Doors до Twenty One Pilots. В нашому випадку, «Кімната Гретхен» – це пряме посилання до «Фауста» Гете.

Як кожен з учасників гурту прийшов у музику?
Думаю, музика була завжди в кожному з нас. Якщо вважати музику видом енергії, то все стає логічним. В мене немає музичної освіти, навіть базової. Але з дитинства мене тягнуло до музичних інструментів. В старшій школі я почав писати пісні і в 14 років разом зі шкільними друзями зібрав свій перший гурт. У мого колеги Сашка Алексєєва історія більш академічна: музична школа і колектив народних інструментів. А творимо нашу одну на двох музичну історію, напевно, через спільне прагнення вкладати правильні, на наш погляд, змісти у нові актуальні музичні форми.

Чим вам особисто подобається музика, яку ви виконуєте? Як ставляться до неї ваші близькі?
Я можу підписатись під кожним поетичним рядком, написаним мною у будь-який період. Я однаково люблю всі наші пісні, навіть якщо вони об'єктивно жахливі. Музика, котру ми виконуємо або записуємо зараз, повністю відповідає нашому сучасному світосприйняттю. Хтозна, можливо, за рік ми запросимо сесійних музикантів і запишемо платівку камерного джазу, а, можливо, альбом абстрактного хіп-хопу.

Чи є пісня або задумка, яку дуже хочете реалізувати?
Плануємо кілька спільних треків з різними музикантами. Поки що є лише попередні домовленості про такі творчі колаборації, то ж анонсувати усі релізи будемо, коли вони будуть реалізовані. Це складний організаційний процес, тому ми обираємо тримати кулаки, а не схрещені пальці.

У що перестав вірити? У диво, в найширшому розумінні цього слова. У будь-якого явища є причини та наслідки

Де ви виступаєте і де вас можна послухати?
Краще за мене на це питання можуть відповісти наші офіційні сторінки в соцмережах, де публікуються наші актуальні концертні графіки, включно зі спеціальними клубними виступами, туровими концертами і виступами на літніх музичних фестивалях. Наша географія – це концерти в усіх куточках України, а з минулого року вона розширилась на захід. В рамках літнього європейського туру ми зіграли у Польщі, Німеччині та Нідерландах. Гастрольна історія в Польщі продовжується, у вересні ми стали хедлайнерами одного з днів фестивалю Songwriter Lodz Festival, а в жовтні зіграли перший сольний концерт у Кракові.

Як ви пробиваєтеся крізь шар «попси»? Хто допомагає, підтримує, чию професійну пораду пам’ятаєте досі?
Не думаю, що «пробиватися крізь шар попси» – правильна стратегія. Ми намагаємося інтегруватись. Не впевнений, що це ефективніше, але веселіше – точно) Ми – інді-музиканти в класичному розумінні, ми не підписані на лейбли і не працюємо з найманим музичним менеджментом. Робити все самостійно – це довго, дорого і боляче. Але це – єдиний шлях творити і просувати саме той продукт, який ти бачиш від початку.

Як відчувають себе зараз молоді виконавці, що найважче і що несподівано приємне?
Не став би відповідати за всіх молодих виконавців. Але спільна проблема для всієї «індустрії», якщо її можна так пафосно назвати, – це відсутність музичного ринку. А ще – вакуум і порожнеча у культурологічних і навколомузичних ЗМІ, котрі у більшості своїй – недалекоглядні і заангажовані. Молодому виконавцю практично неможливо сьогодні отримати якісний професійний фідбек про свою творчість, а таке ігнорування народжує зневіру і повну розгубленість – в який бік рухатись. Тому ми, як діти, радіємо кожному відгуку, кожній згадці у ЗМІ і кожній публікації про наш новий сингл, кліп, концерт, альбом...

У вас є альбом «Науковий атеїзм». Зрозуміло, назва символічна. Але цікаво, у що ви перестали вірити з віком і досвідом?
Назва цього альбому насправді не така вже й символічна. Це – концептуальний альбом, котрий я б радив слухати від першого до останнього треку. І писався він, як підручник – з відповідною структурою, подібно до химерної псевдонауки радянської доби. У що перестав вірити? У диво, в найширшому розумінні цього слова. У будь-якого явища є причини та наслідки.

мене завжди непокоїть зміст і водночас поетична форма. Сьогодні слова нікого не цікавлять, люди хочуть розважатись

Хто для вас музичний авторитет?
Їх надто багато, щоб увесь цей перелік вмістився в наше інтерв'ю:)

Ви їздили на Донбас у рамках одного з мистецько-волонтерських проектів. Що вас найбільше там вразило?
Ми буваємо на українському Сході періодично з культурними місіями. Граємо і для військових, і для цивільних, і в спеціальних дитячих закладах, і на площах прифронтових міст. Завжди, починаючи з 2014-го, вражає одне: той факт, що все, що має нормально функціонувати в нашій країні, тримається «на добрих людях»...

Кого з українських музикантів самі слухаєте? З ким хотіли б можливо разом заспівати?
Я вже другий сезон поспіль на запрошення однієї радіостанції коментую у якості експерта новинки щотижневого музичного чарту. Переважно цей хіт-парад складається з україномовної поп-музики, то ж доводиться відстежувати переваги і недоліки мовних квот на радіо. Мене важко чимось вразити, але і серед "радіоприязного" контенту трапляються приємні відкриття. Є українська музика, котра довгі роки в моєму плейлисті: Бумбокс, Димна Суміш, Крихітка, Тартак, ТНМК, Esthetic Education, ТОЛ, 5'Nizza, Друга Ріка, Хамерман Знищує Віруси... Є відносно нові імена, котрі зараз у фаворитах: Dakh Daughters, Freel, Alyona Alyona, Jerry Heil, The Maneken, Kadnay, Sinoptik, Пирятин, Хас, Юра Самовілов...

Що вважаєте недоліком вашого гурту чи репертуару, а чим пишаєтеся?
Я завжди дуже довго працюю над текстами пісень, мене завжди непокоїть зміст і водночас поетична форма. Вважаю, змістовні тексти – це недолік:) Сьогодні слова нікого не цікавлять, люди хочуть розважатись.

Яким було найважче творче рішення для вашого гурту?
Кадрові рішення завжди даються важко. За майже 10 років існування гурту зі складу пішло кілька музикантів. Але грати альтернативний рок у той час було шляхом в нікуди для проекту. А рішення про повне перезавантаження у 2016-му і різку зміну концепції, звучання і стилістичного вектору від початку здавалося важким. Натомість така реформа зіграла нам на користь, хоч і не одразу.

Творчі люди дуже ранимі, як ви реагуєте на критику?
Критику варто сприймати лише аргуметовану і лише від людей, думка котрих є для тебе авторитетною. Все решта – просто інформаційне сміття, не більше.

Якими себе бачите через -надцять років?
Спокійним, щасливим і відкритим до усього нового.

Рубрика: