Історія про сайт знайомств, владу жінок і велику фамілію. 
Фамілія іспанською це родина. В україночки Марини вона тепер велика, дружня завдяки турботі і коханню справжнього каталонця Францеска Каналда. Саме він вдихнув у розчавлену після розлучення молоду жінку теплі почуття і життєрадісність. 
Марина приїхала у Барселону до сестри-заробітчанки за кращою долею. За плечима – невдалий шлюб, болісне розлучення, в руках – маленька валіза і маленька донечка. Стан, знайомий багатьом українкам. Попереду – невідомість і напівжартівлива порада племінниці зареєструватися на місцевому сайті знайомств – не ховати ж себе довіку.

 

Францеска виділила якось відразу: не красень, однак справив враження дуже відповідальної людини. Сам виховував 16-річну доньку

Крутий поворот
Племінниця мене й зареєструвала на сайті знайомств. Мову я тоді не знала, у сайтах не дуже розумілася. Написало чимало охочих познайомитися, але до відбору я поставилася дуже прискіпливо – якщо вже влаштовувати особисте життя, то лише у серйозних стосуунках. Францеска виділила якось відразу: не красень, однак справив враження дуже відповідальної людини. Сам виховував 16-річну доньку Агату, яка залишилася з ним після розлучення, був власником невеликої компанії з виробництва фурнітури. 17-річна різниця у віці не лякала – мені завжди подобалися старші чоловіки. А от мовний бар'єр лякав, тому спочатку я відмовлялася від запрошень на побачення. Коли зважилася, зрозуміла, що це зовсім не проблема – є ж не лише слова, а й жести. У нас виявилося багато спільного: за зодіаком обидва – Терези, а доньки – Риби. Моїй «рибці» Францеск залюбки допоміг вибрати гарне плаття до свят, мене – запросив потанцювати на дискотеці. Так все і закрутилося.

Моя «фамілія»
Так в Іспанії називається сім'я. З нею Францеск мене познайомив на Різдво. Згодом я стала все частіше залишатися у нього, і він запропонував жити разом. Я хвилювалася, чи не зарано, адже з моменту нашого знайомства пройшов тільки місяць. Та й відносини з Агатою спочатку не дуже складалися – вона не розуміла, навіщо батькові нова дружина. «Тому що я її люблю», – казав Францеск. Він докладав багато зусиль, щоб ми подружилися, так і сталося. Та й моя Діана відразу прикипіла душею і до Францеска, який охоче з нею грався і допомагав робити уроки, і до старшої сестри.
Зі свекрухою я зразу знайшла спільну мову – вона добра, турботлива, до того ж у свої 70 років шикарно виглядає. Вона підтримала наше бажання офіційно оформити стосунки, хоча це і зайняло багато часу: треба було довести, що шлюб не фіктивний, підтвердити наявність коштів на утримання сім'ї тощо. Зараз всі клопоти позаду, ми зробили пишне весілля. Зараз живемо у власному будинку за містом, біля моря. Францеск вранці їде на роботу і відвозить дівчаток в школу, а потім на гуртки. Я ж готую обід і чекаю його вдома – сієста в Іспанії триває три години, щоб нормально перепочити:)

 

Жінки в Іспанії мають більше прав: так, колишня дружина (неважливо, з дітьми чи ні) часто отримує довічне утримання

Культ тіла і влада жінок
У нас вдома є міні-спортзал, ми обидва – фанати спорту. В Іспанії всі такі. У горах тут займаються трекінгом, на пляжі влаштовують пробіжки. А якщо засмагають, то жінки – топлес, незалежно від віку і комплекції. Така вже місцева особливість, і нікого це не бентежить. Від іспанців легко почути комплімент: «У тебе гарна статура». У мене вона така, скажу без зайвої скромності. Але й панянки у тілі без уваги не залишаються. Це наші балувані чоловіки можуть покпинити з міні-спідниці на пишних стегнах, а тут це оцінять – дівчина старалася, одягалася та й взагалі заслужила комплімент вже просто тим, що вона дівчина.
За законом жінки в Іспанії мають більше прав: так, колишня дружина (неважливо, з дітьми чи ні) часто отримує довічне утримання. Тому іспанці одружуються пізно і уникають розлучень, загалом, звикли себе контролювати. Підняти руку на жінку – щось немислиме, адже вона може не лише заявити у поліцію, а й подати в суд за психологічну травму. Навіть у будинку розпусти не можна обізвати жінку нехорошим словом – треба поважати її роботу. Тому пані в будь-якому віці виглядають тут королевами: бабуся з паличкою, але з макіяжем-манікюром, а то і в діамантах – звичайне явище.

Краса і любов
Каталонія – така собі країна у країні, і люди тут особливі. З ними дуже цікаво: вони пишаються своєю історією, вміють жити із задоволенням і чітко знають, що їм для цього потрібно. І не обов'язково в цьому переліку є «заробити мільйон». Каталонці – великі естети, вони цінують красу в усіх її проявах: природи, їжі, архітектури… Напевно, такими їх зробило саме місце, де вони виросли – неймовірно гарне! На вихідних ми мандруємо околицями Барселони, тут безліч затишних сіл і старовинних замків. Влітку, під час відпустки, їдемо далі – минулого року за тиждень відвідали Ніццу, Канни, Монако, потім через Альпи вирушили до Парижа. Цього року збираємося в Італію. Тут все поруч – море, гори. Прекрасний клімат, чуйні люди… Я звикла шанувати місцеві традиції і нітрохи не сумую за Новим роком і 8 березня, які тут не відзначають. Зате є багато власних свят, в тому числі і місцевих, каталонських. Наприклад, Sant Jordi (23 квітня), коли чоловік дарує троянду, а жінка – книгу. Взагалі, квіти дарувати тут не прийнято – іспанці не розуміють, навіщо витрачатися на те, що за день-другий зів'яне. Однак Францеск, знаючи, що я люблю квіти, іноді приносить їх просто так, зазвичай у вазонах. Він дуже уважний, і на нього можна покластися: сказав – зробив. Якщо ж виникають якісь проблеми, ми обговорюємо їх, і неодмінно знаходимо компроміс.

Рубрика: