Що робити у клечану суботу, чому не купатися весь тиждень і як відсвяткувати Зелені свята.
Це друга назва тієї ж Трійці – одного з найбільших християнських свят, яке відзначається на 50-й день після Пасхи – цьогоріч у неділю, 27 травня. Передує йому цілий тиждень Зелених свят, тобто підготовки. 

Трійця, звісно, має особливу біблійну історію, в яку ми, скажімо, ніколи не вникали. І дарма, бо історія цікава і, фактично, стала початком заснування християнської церкви. Коли минуло 40 днів після воскресіння Ісуса і десять днів після його вознесіння, апостоли і Пресвята Матір Божа знаходилися у світлиці на другому поверсі в будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віряни – вони не знали, що їм робити далі. Раптом кімната заповнилася небувалим шумом – немов вітри заповнили приміщення. І на кожного апостола і на Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Апостоли раптово заговорили всі разом на різних мовах, яких раніше не знали. Зчинився неймовірний галас, який привернув увагу мешканців Єрусалиму та гостей міста. Святий Петро вийшов на ганок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати. Апостоли вийшли на вулицю і почали свої перші проповіді на різних мовах. Їх промови були повні божественного вогню і підкорили присутніх. У той же день близько 3 тисяч чоловік взяло хрещення – так народилася християнська церква. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Апостоли розійшлися по багатьох країнах і почали несли вчення Ісуса Христа в різні народи.

 

Зелені свята у давні часи було святом завершення весняного і початку літнього календарного циклу

Але самі зелені свята – тиждень, що передує Трійці – мали цілком язичницьке підґрунтя і були, по суті, святом завершення весняного і початку літнього календарного циклу. У суботу, яку називали клечаною, домівку прикрашали зеленню: за ікони, лави, під вікна встромляли корінці та гілочки різних трав, на підлогу кидали запашні осоку, любисток, м'яту, лепеху, шавар. А у неділю йшли у ліс чи в гай грати, співати, хороводити і їсти все, що принесли з собою. Пікнік, по-нашому:)

Однак, спершу все ж йшли до церкви. Це головна настанова християнського свята. Воно має й перестороги: кажуть, на Трійцю не можна проводити земляні роботи, бо це свято землі, і треба віддати їй шану. Ще не можна рубати чи спилювати дерева, але можна їх прикрашати стрічками, віночками.

На зелені свята, тобо цілий тиждень до Трійці, не радили гуляти самому в лісі, купатися в річках і залишати худобу на пасовиську чи біля водойм, інакше вхоплять мавки та русалки і затягнуть до свого царства. Ну і, як на всі свята, не варто виконувати важку домашню роботу: прибирати, прати, садити. Краще після церкви одразу на пікнік з родиною: співати, святкувати, як наші пращури – бо з Трійці починається справжнє літо. Як каже приказка: прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

Рубрика: