Найцікавіші маршрути для подорожей Україною від телеведучих ZIK. 
І не просто телеведучих, а знавців нашої країни, адже завдяки роботі вони одними з перших дізнаються про все нове й цікаве на наших теренах і переповідають мільйонам глядачів телеканалу ZIK. Цього разу спеціально для україночок п'ять облич телеканалу розповіли про свої улюблені українські місця для відпочинку. Хто ще не був – мусово побувати:)

 

ОЛЬГА БУТКО, ведуча щоденного інформаційного випуску «Перші про головне. Вечір»
Місце, де треба обов’язково побувати. Одеса! Це місто, про яке можна сказати "в будь-якій незрозумілій ситуації – їдь в Одесу". Мій обов’язковий "to visit list" у цьому місті… Це канатна дорога. Вона вже досить стара, але все ще в гарному стані. Повірте, іншого такого виду на узбережжя просто немає! 
Одеські дворики – це справжній колорит. Єкатерининська, Некрасова, Гоголя, Воронцовський провулок – просто йдіть і гуляйте. Буває так, зайдеш в один, а там за ним ще один і ще. Цими двориками можна блукати вічно.
Захід сонця і неймовірний вид на порт: найкраща точка між Колонадою і Тещиним мостом. А ось зустріти схід сонця найкраще на пляжі. Вирушайте на будь-який, візьміть із собою плед, термос і компанію. Не полінуйтеся рано прокинутися.
Останній раз в Одесу їздила, коли була ведучою відкриття та закриття Одеського Міжнародного Кінофестивалю. Це окрема подія, яка також варта вашої уваги, якщо ви любите кіно.
Місце, що вразило найбільше. Затоплена церква у Ржищеві. Потрапила туди рік тому, а раніше ніколи про неї навіть не чула. Унікальність її в тому, що стоїть на воді. Але не тому, що так було задумано, а тому, що вона чи не єдина споруда, яка вціліла після затоплення села Гусинці. Коли у 1970-х роках споруджували Канівське водосховище, село пішло під воду. Залишилась церква і ще якісь острівки, які були на піднесенні. Нині вона височіє на острівку за 200 метрів від берега. І це дуже незвичайне видовище!
Від Києва на авто дорога займе приблизно 1,5-2 години. Через Бориспіль в бік Переяслав-Хмельницького до села Сошніки. Там через територію військового лісгоспу по googlemaps. Дорога пісчана через ліс, тож якщо у вас машина невеличка – краще не ризикувати. Можна застрягти. Якщо все ж наважитеся, обов’язково беріть із собою сендвічі, напої та плед. Коли дістанетесь та нагуляєтеся, посидьте на причалі – не пожалкуєте.

 

ПАВЛО КРУГЛЯКОВСЬКИЙ, ведучий інформаційно-аналітичної щоденної прямоефірної токінг-студії «Перші про головне. Коментарі»
Місце, де треба обов’язково побувати. Мій рідний Севастополь. На жаль, він зараз окупований, але це справді чудове зелене і сонячне місто з багатою історією. Ще б радив поїхати до Ужгорода. Він особливо гарний на травневі свята – там цвітуть сакури. Повірте, це вкрай екзотичне видовище! Крім того, саме місто дуже гарне, європейське, має історичну забудову. В центрі розташований Ужгородський замок, відомий ще з ХХ століття. Місцеві мешканці ніколи нікуди не поспішають. Якщо хочеш вирішити якісь справи, просто вийди прогулятися центром або набережною і неодмінно зустрінеш потрібну людину. 
Обов’язково поласуйте там баношем і бограчем, замовте собі філіжанку смачної кави, а поціновувачі більш міцних напоїв можуть відвідати відомий на всю країну Ужгородський коньячний завод. 
Місце, що вразило найбільше. З останніх подорожей – Тернопіль, файне місто, чарівний телепорт Європою. От, наприклад, гуляєш центральними вуличками і не полишає враження, що ти десь в Італії. Старі будівлі, вузькі проїзди, бруківка і затишні ресторанчики. До речі, своє фото з подорожі я так і підписав – “Сонячна Італія”. А коли потрапляєш до набережної величезного озера, яке тут називають Тернопільский став, то починає здаватися, що ти вже у Швейцарії. До речі, озером курсує катер, тож можна влаштувати невеличку подорож і подивитися на місто з води.
До речі, Тернополь – це єдине місто в Україні, де на таксі дістатися потрібного місця значно довше, ніж пішки. Тож це спонукає тебе багато гуляти і насолоджуватися життям. Подорожуйте Україною, і ви будете приємно вражені!

 

НАТАЛКА ЛЯТУРИНСЬКА, ведуча інформаційно-аналітичної щоденної прямоефірної токінг-студії «Перші про головне. Коментарі»
Місце, де треба обов’язково побувати. Україна прекрасна, і є купа чудових місць для відпочинку. Аби грошей на все вистачало:)
Ми з чоловіком і донькою зазвичай обираємо морське узбережжя. Минулого літа це був острів Бірючий на Азовському морі. Чистий пляж, тиша, мало відпочивальників і відсутність дискотек. Без машини туди добиратись трохи складно. Але якщо маєте транспорт – welcome.
Був у нас і досвід літнього відпочинку в Карпатах. Без моря, але зі свіжим повітрям, гірськими пейзажами, смачними сні​​данками і чудовим настроєм. Там познайомилися з конем Юрієм. Щовечора об’їжджали навколишню місцевість разом. Наша донька досі згадує Юрка і сумує за ним. А я і донині відчуваю смак чаю, який ми пили на ганку літніми вечорами в Карпатах.
Місце, що вразило найбільше. Колись я була дуже вражена вулицею Дерибасівською в Одесі. Багато про неї чула. Думала, що то щось величне і довжезне. Ми з чоловіком поїхали у коротку відпустку. І прогулялися центром Одеси. Тут на тобі: Дерибасівська – маленька вуличка з ресторанами. Швидко починається і швидко закінчується.
А от під час відпочинку у Карпатах мені дуже сподобались краєвиди річки Прут. Ми навіть ризикнули покупатися в ній, хоча вода здавалась прохолодною.

 

АННА НИТЧЕНКО, ведуча щоденних інформаційних випусків «Перші про головне. Ранок» та «Перші про головне. День»
Місце, де треба обов’язково побувати. Якщо ви хочете побачити історію та красу, вам до Чернігова. Тут більше архітектурних пам’яток, ніж у Києві, хоча місто порівняно не велике. Одна зупинка громадського транспорту в Києві – це дві три у Чернігові. Розміри інші, плин часу трохи інший. 
Чернігів називають містом легенд. Згідно з однією з них, Київ (аж від Києво-Печерської лаври) та Чернігів з’єднують підземні тунелі. Це Антонієві печери Троїцько-Іллінського православного монастиря. Пов’язані вона зі святим Антонієм Печерським, одним із засновників Києво-Печерської лаври.
Зустрічає гостей «Дитинець» або Чернігівський Вал. Це особливе місце, де ви знайдете багато знакових пам’яток міста. Йдеться про церкви, оборонні споруди, великий історичний парк тощо. Зокрема тут розташований величний Спасо-Преображенський собор, один із найдавніших в Україні християнських храмів. А ще на Валу розміщені 12 чавунних гармат. Місцеві жартують: не місцевим залицяльникам (які не прийшлися до душі) дівчати призначали побачення біля тринадцятої, тобто не існуючої, гармати. Так хлопці ходили шукали і не знаходили ані гармати, ані дівчини.
Поруч річковий вокзал. Колись тут було велике сполучення з Києвом. Нині можна покататися на кораблі Десною. Пляжі є. Гарна природа. За містом можна поганяти на велосипеді. Є Борисоглібський собор, де зараз розміщується музей архітектури, – святиня, яка є пам’яткою 12 сторіччя. Це частина заповідника «Чернігів стародавній». До речі, під цим собором – сліди ще давнішої будівлі. Але достеменно не відомо, якої саме.
Центр столиці – «Красна площа» (від «красна» – «гарна»). Довкола центру – чимало кафе. Ціни менші від столичних. Але деякі заклади їм не поступаються. Є ресторан навіть у тюремному стилі. Загалом чимало кафе, пабів. Тут відголоски старовини поруч із новини будівлями.
Ще одна пам’ятка, яка зустрічає на вході, – це Катерининська церква: козацьке бароко Церква Святої Катерини – сакральна пам’ятка, яку ХVIII сторіччя побудували на честь військового подвигу чернігівського війська. Символічно, що зараз церква розташована на Алеї Героїв.
Ще є садиби відомих письменників. Аби про все розказати, треба багато сторінок написати, тому краще самотужки туди їхати і дивитися на власні очі.

 

ЮРІЙ КУЛІНІЧ, ведучий інформаційно-аналітичної щоденної прямоефірної токінг-студії «Перші про головне. Коментарі»
Місце, де треба обов’язково побувати. Карпати. Їхати треба туди, звідки береш силу, коли відпочинок не виснажує, а надихає, дозволяючи зняті всі накоплені «вантажі». Для мене такими і є Карпати, у будь-яких варіаціях та можливостях, від гірськолижних Буковелю, Драгобрату чи Славського до санаторних Яремчі, Поляни чи Солотвино. Загалом гори, ліси та ріки – це те, що мене надихає, надаючи сил та формуючи внутрішній спокій, якого часом так не вистачає в галасливому місті.
Місце, що вразило найбільше. Це Крим. Це той Крим, який зустрів мене у Симеїзі, ледь не «найпівденнішій» точці півострова. Це був мій перший відпочинок в Криму, тому гадаю зрозуміло, чому ці враження найяскравіші. Піші прогулянки місциною, ловля мідій під скелею Діва та барбекю на схилях скелі Панеа, гора Кішка та знайомство з місцевою кухнею з лагманами, шурпою та янтихами. Молодість, море та краса, і відчуття, що попереду все має бути добре… Певен, що обов’язково там буду знову, як і в тому, що Крим обов’язково за фактом повернеться до України.
З останніх українських місцин відвідав Поляну в Закарпатській області. Гарна водами, природою та тим, що звідти можна організувати подорож практично до всіх визначних місць та міст Закарпаття.

Рубрика: