Коли хтось неприємне робить чи дратує звичками – знайоме? Маємо кілька порад.

Самі знаємо, як це – коли і образити не хочеться, але й терпіти нема сили. Поганий запах чи намірний парфум, манера голосно говорити, перебивати, нависати за спиною, бити по плечу, плямкати за обідом – навіть у дуже хороших людей бувають такі не дуже хороші звички. Як про них сказати?

Психологи радять говорити прямим текстом: «Вибач, не хочу тебе образити, але…» Це краще, ніж робити натяки і, наприклад, дарувати людині дезодорант чи запропонувати жувальну гумку. Знаєте чому? Бо натяк скоріше за все образить або залишиться не зрозумілим.

Неприємні речі треба казати наодинці, так, щоб більше ніхто вас не чув. Не робіть це у формі смс (хіба що йдеться про стрілку на панчохах чи щось подібне), і, боронь боже, анонімні записки на стіл. Це може людину ранити.

 

 

Дуже важливо бути якомога тактовними. Уявіть себе на місці людини. Як би ви хотіли, щоб вам сказали про «щось таке»? Так само поводьтеся і з тим, кому адресуєте своє зауваження чи прохання.

Не варто розвивати тему. Повідомили і крапка. Але якщо доречно, запропонуйте допомогу у вирішенні проблеми (щось на кшталт «у мене є знайомий лікар», «знаю добрий засіб» і т. п.).

Вибирайте слушний момент. Зрозуміло, що коли у людини і без вас важкий день чи, навпаки, радісний, торкатися неприємної теми краще не треба.

І ще. Про незручні речі казати незручно. Але вирішуйте, що краще: все ж таки поговорити чи залишити людину в ситуації, коли його проблему всі довкола обговорюють поза очі. До речі, етикет радить мовчати. А здоровий глузд і любов до ближнього? От вам і питаннячко.