Як Яна Корн зробила з друку на текстилі свою справу.

Загалом, вона творча людина з творчого кола. Закінчила Художнє училище та київську Академію образотворчого мистецтва та архітектури. Її дідусь – професор кафедри монументального живопису. Яна – мистецтвознавець, але не працювала за фахом жодного дня, зарплати у цій сфері були мізерні. Юність припала на шалені 1990-ті, коли треба було заробляти на життя, тому бралась за будь-яку роботу: на кіоску зробити напис «продукти», намалювати для татових друзів-рейсерів на капоті авто кобру та цифри, навіть шпалери клеїла в міні-бригаді будівників. Згодом, потрапила на практику до рекламного агентства і пішла у поліграфічний дизайн та зовнішню рекламу – вивіски, плакати, візитки. Працювала, набиралась досвіду. Народила сина і саме в декреті, одинадцять років тому, почалася її справа – друк на футболках, з якої згодом виросла відома на ринку компанія якісного друку на текстилі Maika.UA.

 

Я хотіла собі якісну футболку та якісний друк. Почала цікавитися технологіями – виключно для себе, про бізнес спочатку взагалі не думала

Тоді для одного заходу мені була потрібна футболка з лого. Знайшла виконавців, замовила, отримала і вжахнулася: якість, м'яко кажучи, була сумнівна, логотип надрукований кустарно, така, знаєте, «наклейка», як в народі кажуть. Та й сама футболка теж була сумнівної якості.
От із цього досвіду, власне, й почалася моя справа. Я хотіла собі якісну футболку та якісний друк. Почала цікавитися технологіями – виключно для себе, була в декреті і про бізнес взагалі не думала. Не дуже й розуміла, що взагалі хочу робити після відпустки. Але так перейнялася, назбирала купу інформації, що за кілька місяців задумалась, чи не почати друкувати самій. Це ж затребувана послуга, а якісні виробництва в Україні на той час можна було перерахувати на пальцях однієї руки.

Сумнівів було багато. Хвилювалася, а якщо не зможу, а якщо не піде, а якщо прогорю – у мене ж зовсім не було досвіду в бізнесі. До того ж розпочинала сама, не було ні інвесторів, ні команди. На відкладені гроші купила обладнання та матеріали, поставила просто вдома – на півкімнати і почала працювати.

Перше, що я зробила, – це інтернет-магазин прикольних футболок, друг програміст допоміг. Завдяки сайту мене знайшли перші замовники – йога-клуб, і то було моє перше оптове замовлення: дванадцять футболок. Згодом знайомі з авто-клубу замовили 60 поло з їхнім логотипом. Це був колосальний досвід, скажу я вам. Футболки закуповувала готові, а решту робила сама: сама вирізала, сама друкувала. Все робила вдома, поки син спав чи бавився. Багато матеріалу попсувала, доки набила року. Іноді замовлення виходили зовсім не прибутковим, але я не покидала справу, переробляла, доки не виходило якісно. 
До речі, члени цього авто-клубу досі вдягають ті самі футболки на корпоративи, уявляєте?

 

хотілось довести, що навіть корпоративна футболка може бути якісною. Так я почала просувати свою ідею у корпоративний сектор

Інтернет-магазин футболок працював шість років, він залишався роздрібним, і я захотіла вже більшого – підкорити корпоративний ринок. Я знала, що йому запропонувати. Є такий стереотип, що вся корпоративна продукція – одноразова, з неякісним друком та футболками. А мені хотілось довести, що навіть корпоративна футболка може бути якісною. Так я почала просувати свою ідею у корпоративний сектор. Розповідала клієнтам, що вони виграють та заощадять кошти завдяки якісній продукції, хоч вона і дорожча. Що носитимуться такі футболки набагато довше, ніж дешеві неякісні.
Це стало своєрідним викликом: багато клієнтів не розуміли, навіщо це – платити за кращу якість, це ж лише футболка з лого. Я пропонувала спробувати, показувала зразки, давала їх на тестування, і коли замовники на власні очі бачили різницю, змінювали думку і надавали перевагу саме моїм послугам і залишалися задоволеними.

Зараз мене та Maika.UA знають багато людей, вони знають, що ми працюємо якісно та вчасно. Це те, чого я прагнула. Відчуваю себе повністю задоволеною справою, я нею живу, я нею горю. Обожнюю всі свої фарбочки, шпательочки, рамки, футболки, навіть стіни виробництва. Я не маю окремого кабінету чи якихось атрибутів бізнес-леді – з клієнтами працюю дистанційно, але під час друку чергую в цеху, стежу за процесом. Дуже люблю, коли змішуються фарби, коли з'являється перший виріб, люблю помацати, роздивлятися. Так ставишся до своєї справи тільки тоді, коли насправді її любиш. Моя справа, моє виробництво, то мій другий дім.

 

Обожнюю всі свої фарбочки, шпательочки, рамки, футболки, навіть стіни виробництва. . Так ставишся до своєї справи тільки тоді, коли насправді її любиш

Творчість супроводжує мене все життя. Хоч я й не професійний художник, але іноді приходить натхнення, і я малюю. Ці малюнки зазвичай залишаються в моєму особистому альбомі, я їх ніколи нікому не показую, бо одні, на мою критичну думку, не дотягують до того, щоб ними хизуватися, інші – дуже особисті. Але є такий, що розлетівся всією Україною та за її межі. В 2014 році я дуже важко переживала початок війни в Україні. Біль за Україну та Донбас не давав мені спокою. Я шукала способи, як допомогти Україні, жінкам, чиї сини та чоловіки пішли на війну, дітям, яким змушені бути свідками таких сумних подій. Саме тоді я створила власну марку одягу для дітей Mimimi, шила для діток, відволікалась. І того ж часу з’явився малюнок – мак. Намалювала аквареллю на папері. Мені хотілось, щоб увесь світ в ньому впізнав Україну. Дізнався про неї. Таку красиву. І таку сильну.
Я відсканувала малюнок, додала напис і вирішила зробити колекцію одягу «Україна – це краса!», на якому ми друкуємо зазвичай корпоративні замовлення. Якість у них бездоганна, тому вироби відмінно підійшли під цей проект. Частину грошей з продажу віддала тим, кому вони були потрібні тоді найбільше.

Не дуже люблю афішувати питання благодійності, але допомагаю постійно. І тваринам, і дітям, і життелюбчикам, тим хто потребує допомоги. Звичайно, всім допомогти я не в змозі, але коли чую покликання серця та маю можливість – допомагаю завжди. Якщо ти маєш можливість заробляти, віддяч маленькою частино тим, хто такої можливості не має. Просто зроби це.

 

дуже важко переживала початок війни в Україні, шукала способи, як допомогти жінкам і дітям, змушеним бути її свідками. І от тоді створила колекцію «Україна – це краса!»

Я роблю таку справу, в якій можна вчитися постійно. Але на своїх помилках і на власному досвіді. В нас на виробництві є свої секрети якісного друку. Мій клієнт цінує саме якість, рекомендує іншим, і це найбільша цінність, і це головне. До речі, клієнти, які друкують деінде, потім однаково приходять до нас, бо в нас якість реальна. Так, вона існує!

Коли займаєшся улюбленою справою, важко втриматись, щоб не працювати 24 години на добу. Коли ти гориш, то немає ні сну, ні спокою. Але організм іноді каже «стоп». Тому дуже важливо знайти баланс. Якщо ти хочеш бути продуктивним, маєш добре спати, добре відпочивати. Тоді буде і настрій, і натхнення, і здоров’я. Коли ти хворий, то і бізнес «захворіє». Тому, бережіть себе.

Починаючи свою справу, треба передусім слухати себе і чітко розуміти, чого ти хочеш. Бізнес вдасться лише тоді, коли чітко розумієш послідовність дій і знаєш, які інструменти тобі потрібні. Все інше – досвід. Також варто навчитися сприймати будь-яку ситуацію нейтрально – не добре, не погано. Це дуже допомагає діяти розсудливо і тверезо.

Труднощі, звичайно, будуть. Але так буде не завжди. Можеш щось робити добре – роби та заробляй на цьому. Не можеш робити добре – шукай себе і свою справу. Та вчись все робити як для себе. Добре.

 

Рубрика: