Про головну причину «дивного» перетворення галантного кавалера на байдужого лінивця…
Не раз чули (а багато знають, на жаль, з власного досвіду) нарікання Кать-Олен-Юль на їхніх чоловіків, які до одруження буквально купали у морі уваги, а після нього якось «затухли». А потім й поготів розслаблялися: не те що квіточки, бог з нею, зайвого доброго слова своїм дружинам не кажуть, лише бурчать та з хати тікають… Чому саме, задумалась наш улюблений автор, сценарист Алла Сніцар…

«Мені було п'ятнадцять, а може й менше, коли вперше почула таку страшилку - «чоловіки псуються». Як молоко або котлети без холодильника. Наприклад, Віра – подруга моєї старшої сестри виходила за одного, а отримала іншого. Після весілля його «підмінили». Зіпсувався лише за якихось три місяці. Став зовсім «неїстівний». Днями лежав на дивані і клацав пультом. Пам'ятаю як мене, недосвідчену в сімейних питаннях дівчину, шокувала сцена: Віра повзає з ганчіркою по квартирі – миє підлогу, її чоловік Стьопа лежить перед телевізором, жує горішки, дивиться якусь дурню і паралельно коментує: «За кріслом погано помила... Не там, лівіше!» І кидає туди горішок, вказуючи дружині шлях до проблеми. «Ну що ти робиш? – мляво протестує Віра, я ж там помила... »

Вони розлучилися через півроку. Віра дізналася, що Стьопа завів коханку. Ще одна страшилка – «у чоловіків може хтось завестися». Як міль або таргани... Стьопа став зовсім нестерпним. Постійно незадоволений: їжею, фіранками в кухні, кактусом на підвіконні, запахом Віриних парфумів, її спідницями і навіть тим, як вона ходить, човгаючи босими ногами по паркету. Стьопа пішов і тут же одружився – на тій самій коханці. Так вийшло, що нова дружина проживала в сусідньому під'їзді і Віра з подивом констатувала: Стьопу знову «підмінили». Як ослик, терпляче і покірно, він тягав з магазину величезні пакети з продуктами, щодня вигулював вредного тер'єра нової дружини.

Зрештою, не витримавши такої несправедливості, Віра змінила квартиру, переїхавши на інший кінець міста. А я задалася питанням: у чому ж причина цієї дивної метаморфози зі Стьопою? Але відповіді так і не знайшла. Мені було п'ятнадцять. Відповідь прийшла значно пізніше – разом з першим великим розчаруванням.

 

більше 45% чоловіків одружуються не через кохання, а тому що цього наполегливо хоче жінка

З тих пір минуло багато часу, і я твердо засвоїла одну важливу річ: людям, і чоловікам, і жінкам, в більшості своїй не властиво змінюватися. Зовсім трохи – так, але радикально – ні. Таке можливе лише після серйозних потрясінь або довгої й кропіткої роботи над собою. Щодо «підміни» турботливого нареченого черствим чоловіком, то все насправді просто…

До весілля, в «солодко-букетному періоді» всі чоловіки діють приблизно однаково, за загальноприйнятим стандартом: романтика, вечірні прогулянки, останній ряд в кіно, поцілунки до ранку, палкі обіцянки, а «після обіду – подвиг». Дівчині презентується певна «демоверсія» того, на що здатний чоловік. Не заради неї, а в принципі. Чоловікам (за рідкісним винятком) подобається бути в тонусі, відчувати себе мисливцями, грати на публіку – така їхня природа. Але дівчата ж про всі ці нюанси не думають, вони вже з третього побачення будують серйозні плани. І тут починається найцікавіше…

За статистикою, більше 45% чоловіків одружуються не через кохання, а тому що цього наполегливо хоче жінка. І ось ці двоє, спішно одружившись, селяться на одному просторі, і лише тоді починається правдиве життя. Те саме, в якому чоловік раптом «псується».

Насправді нічого екстраординарного не відбувається. Все логічно і передбачувано, як насіння в кавуні. З цією конкретною жінкою він був таким з самого початку. А вона гарячкувато шукає виправдання на кшталт «Напевно, я його розпестила підвищеною увагою», «Мабуть, я занадто сильна, і він розслабився» або «Нас засмоктала буденність, час бігти в секс-шоп за червоною білизною». Жінка кидається за «рятівними підказками», але вони не допомагають. Стосунки стають дедалі гіршими. А потрібно просто відкинути ілюзії і чесно визнати одну річ: рішення одружитися було для нього компромісом. Ви – не його жінка. Не та, заради якої він готовий перевернути гори, дістати з неба зірку і кинути до ніг всі скарби світу. З вами він все одно «зіпсувався» би. Ви не надихаєте його. Крапка. Просто його відпустіть.

 

Розбився в пляцок, але здобув те, що зробило вас щасливою? Значить це він. І ви для нього – «та сама»

Розумію, що пишу зараз гіркі слова, але я сама пройшла через це і знаю, про що говорю. І тут не допоможуть посібники на кшталт «Мистецтво спокуси» або «Стань для нього найкращою». Подібні речі не підвладні грубим формулам. Правил, за якими відбувається з'єднання двох призначених один одному людей, не існує. Воно народжується не в головах, а в ментальному просторі, тонкому світі енергетичних вібрацій. Це невидимі, але дуже точні процеси. Як в старовинних годинниках, де безліч різних коліщат обертаються одночасно і приводять в рух великий і складний механізм. І дуже багато всього має збігтися: звук голосу, запах, рух рук. Те, як вона їсть і спить. Як сміється, ходить, позіхає, плаче. Як поправляє волосся і гнівається. Повірте, всупереч приказками із серії «шлях до серця чоловіка лежить через шлунок» те, як готує (пере, миє посуд, прасує) жінка, не має до натхнення жодного відношення. Вона може бути повною незграбою, але поруч з нею чоловік розправляє плечі. Тому що збіглося, склалося, знайшлося... Тому що вона – його жінка.

Висновок простий. Щоб потім не було боляче, не обманюйте себе з самого початку, не поспішайте тягти чоловіка до РАГСу. Зачекайте до «першої зірки»: серйозної перевірки побутом і дорослими життєвими справами. Полетів? Зірвав з неба? Врятував? Пожертвував заради вас своїм часом, чимось для себе дуже важливим? Розбився в пляцок, але здобув те, що зробило вас щасливою? Значить це він. І ви для нього – «та сама». Ось і вся арифметика».

Аж захотілося спитати своїх чоловіків, чи ми їх часом на собі силоміць не одружили:)

Рубрика: